EVS в Румунії: choose your side!

опубліковано 8 трав. 2017 р., 03:37 Mykola Liakhovych   [ оновлено 8 трав. 2017 р., 03:39 ]
EVSRomania
«Життя – це вибір» - мабуть, про це мій EVS проект в Румунії. Мене звати Наталя, мені 29 років, і я з Києва. Чи то я вибрала цей проект, чи він мене, але вже 2 місяці як живу в іншій країні і працюю в міжнародній команді з ще 5 волонтерами з Йорданії, Грузії, Іспанії та Туреччини в проекті під назвою «Green life – choose your side». Наш проект – це різноманітні воркшопи, тренінги, заходи та кемпи присвячені темі вибору: кайф від наркотиків чи від реального життя, алкоголь чи активний відпочинок, куріння чи спорт, життя по коліна в смітті чи чистоті та безпеці. Ми працюємо з молоддю – учнями середньої та старшої школи - в маленькому містечку Драгашань, в регіоні Монтенія. За місцевими мірками це бідний регіон. Тому наче на перший погляд очевидний вибір, може бути зовсім не очевидним для місцевої молоді, адже щоб мати можливість вибрати, треба мати можливість порівняти.

Все наповнення проекту – формат, вправи, завдання та промоушен – створюється волонтерами. Проект також має кураторів, що беруть на себе організаційні питання, домовляються зі школами за час, приміщення та учасників. Наш проект триватиме рік, але вже за два місяці ми провели більше 10 воркшопів на тему популяризації спорту та активного способу життя та 4 тренінги в рамках European Youth Week 2017, основний меседж якого – вчися в інших та вчи інших. Для знайомства місцевої спільноти з нами разом з іншими волонтерами з сусіднього міста ми організували Вечір культур, де трохи розповідали про свої країни,танцювали народні танці та грали в ігри, частували гостей стравами національної кухні. На жаль місцевих прийшло зовсім мало, але вечір пройшов весело.

EVSRomania
EVSRomania

Життя в мультикультурному середовищі – це звичайно виклик. Серед нас – двоє мусульмани, двоє православні і один католик, двоє не їдять свинину, одна дівчинка майже не знає англійської, 3 люблять багато гуляти, двоє – сидіти вдома, 2 не вміють готувати, у одного - дієта. Але я можу сказати, що мені в цьому плані пощастило, всі наші учасники милі, привітні і зовсім не конфлікті. Всі на початку почувалися якось ніяково, але краще познайомитись нам допомогли куратори, що перші два тижні проводили з нами всілякі вправи з тимбілдингу. Ну і звичайно найбільший тимбілдинг – це спільний побут. Ми якось одразу вирішили, що в нас буде спільний бюджет для покупки продуктів та всяких речей для дому. І це дійсно дає нам можливість добре зекономити на мандрівки, адже ми подорожуємо кожні вихідні. А от на рахунок прибирання, ми якось визначились не одразу, і коли зрозуміли, що це трохи проблема, бо не всі мають таку звичку, просто склали список чергування. З приготуванням їжі у нас проблем не має – ми просто дивимось рецепти в Інтернеті і готуємо щось разом, а щось з національних кухонь..

Arrival Training

EVSRomania
Кожен волонтер, що їде в країну на довгостроковий проект має Arrival Training – це адаптивний тренінг, що проводить Національна агенція для волонтерів, що приїхали працювати в місцевих організаціях. Наш тренінг відбувся наприкінці квітня у маленькому містечку Сіная в румунських Карпатах. Під час цього тижневого тренінгу я отримала багато відповідей та порад, щодо концепції EVS, щодо роботи над проектом, життя з іншими людьми та людьми з інших культур. І звичайно в мене з’явилося багато нових друзів, адже на тренінгу було 50 волонтерів з 14 країн, що працюють в різних містах Румунії. Я думаю, що це важливо розуміти, що таких як ти досить багато, бо звичайно бувають ситуації, коли тобі сумно чи самотньо, а маючи гарні стосунки з тими з ким живеш, а ще й велику мережу друзів-іноземців в різних містах країни ти зможеш легко справитись з цим.
EVSRomania

Життя в Румунії

Потрапляючи в маленьке середовище, як от наше місто Драшагань, ти там спочатку як НЛО. На початку люди нас навіть фотографували. Але більшість людей ставиться до нас або нейтрально або привітно. В ті місця, в які ми часто заходимо – чи то на ринок, магазин чи автостанцію – люди вітаються та посміхаються. В принципі, нічого дивного. Хоча от судячи з того, наскільки хороший в Румунії автостоп – більше 10 хвилин ми ще ні разу не стояли, можна сказати, що румуни досить привітні. Деякі молоді люди залюбки лишають свої контакти, та хочуть продовжити комунікувати, щоб практикувати англійську, дізнатися щось про наші культури та розказати про цікаві місця, які варто відвідати. В Румунії багато прекрасних місць, яких не показує Гугл-карта, зате знають місцеві, тому такі знайомства досить корисні. Під час подорожей нам часто траплялись люди, хто знає англійську, чи іспанську, чи італійську, бо багато румунів працює за кордоном.

А от з румунською мовою трохи складніше, ми маємо уроки румунської, але наша комунікація обмежується привітаннями, покупками і проханням підвезти до якогось місця, і то це більше жестами. Деякі літери в алфавіті промовляються як українські, і є слова однакові з російською мовою, як от наприклад слово «да» чи «май». Але крім того румунська має трохи схожу з українською граматику – як от роди, жіночий та чоловічий, що звісно впливає і на вимову слова. Але то вже «вища математика». Часто посмішки, жестів та слів подяки вистачає для порозуміння.

EVSRomania

Культурні та соціальні спостереження:

  • Є більш бідні спільноти й регіони, є більш заможні. Трансільванія вважається більш заможним регіоном, Монтенія – бідним.
  • Румуни загалом православні, мають багато храмів та монастирів.
  • Деякі люди критикують владу, деякі ненавидять поліцію і кажуть, що вона дуже корумпована, в Румунії досить непогані дороги
  • Роми й румуни живуть мирно, є багаті роми, що володіють газовими заправками та ювелірним бізнесом, є середній клас, що мають роботу, будинок та машину, є бідні та кочові роми, що й досі живуть у таборах та пересуваються по країні у кибитках.
  • В країні є проблема зі сміттям – відсутня переробка та сортування, сміттєзвалища загальна проблема.
  • Традиційний алкогольний напій – цвика та палінка, перше – самогон зі слив чи винограду, а також вино – в Румунії дуже багато виноградників.
  • Кухня дещо схожа на українську – страви з капусти, картоплі, овочів, борошна, мамалига – теж національна страва, взагалі не має гречки. Найрозповсюдженіше м'ясо – курятина і свинина, а от яловичину можна знайти не в кожному магазині.
  • Життя в Румунії дорожче ніж в Україні, до цього теж треба звикнути плануючи свій бюджет, адже волонтер має хоч і не багато, але достатньо грошей для життя. Але ціни тут значно менші, ніж в інших країнах Європи. Але й зарплатня порівняно з європейською нижча. В середньому люди заробляють 300-400 євро на місяць.
  • В країні досить багато різних заходів: свят, фестивалів, культурних подій. Місцеві громадські організації теж багато чого роблять для розвитку спільнот. Так наприклад у нашому місті є безкоштовний громадський кінотеатр, де щотижня йдуть фільми англійською, румунською та мультики для дітей, безкоштовний літній громадський басейн, скейт-парк та парк з штучним ставком та човниками.
EVSRomania
Звичайно, щоб більше зрозуміти культуру треба більше часу на інтеграцію, але особисто я почуваюся тут дуже комфортно. В Румунії прекрасна природа, хороші люди, історія, яку цікаво дослідити, досить схожий клімат, але весна починається трохи раніше.
EVSRomania

Взагалі EVS – це хороша можливість відкрити для себе інші культури, розширити своє сприйняття, навчитись новому, отримати навички самостійного життя, вивчити мови, побачити світ, попрацювати на благо людства. Це руйнує багато стереотипів, долає несприйняття та ворожнечу, відкриває очі на багато речей. Якщо вам випаде шанс взяти участь у EVS – обов’язково скористайтесь їм!

P. S. Сьогодні, поки я писала цю статтю, ми з моїм сусідом Сухайбом знайшли, що в Україні і Йорданії є однаковий елемент традиційного одягу – хустка, ще й з однаковими орнаментами. Кожен день – відкриття

Посилання:

  • Сторінка FB для волонтерів в Румунії
  • Сторінка проекту у FB
  • Comments