Система адміністративних послуг потребує вдосконалення та електронізації – висновок експертів Асоціації регіональних аналітичних центрів

опубліковано 30 січ. 2015 р., 09:39 Mykola Liakhovych   [ оновлено 30 січ. 2015 р., 09:41 ]

Конференція «Моніторинг системи адміністративних послуг в Україні: результати та перспективи» стала фінальним заходом моніторингового проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувся 23-24 січня 2015 року в готелі «Русь Аккорд» та був проведений Асоціацією регіональних аналітичних центрів та Поліським фондом в рамках реалізації проекту „Асоціація регіональних аналітичних центрів: інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України” за підтримки Європейського Союзу та National Endowment for Democracy (NED).

Під час конференції відбулася презентація результатів комплексного дослідження роботи центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) „Надання адміністративних послуг в Україні: погляд з регіонів”, виконаного Асоціацією регіональних аналітичних центрів у 14 регіонах України. Учасники заходу, серед яких були присутні не тільки представники Асоціації, а й Центру політико-правових реформ та Київського ЦНАП-у, обговорили напрацьовані в рамках проекту рекомендації з поліпшення якості системи надання адміністративних послуг в Україні та акумулювали їх в резолюцію. За свідченням аналітиків, в кожному з досліджуваних міст є свої переваги та недоліки в організації роботи та безпосередньо функціонуванні ЦНАП-ів. Скажімо, характерною для більшості міст проблемою є те, що вартість публічних послуг не є уніфікованою, відповідно цінова політика в цьому контексті викликає багато питань.

Одеські дослідники зійшлися на тому, що найбільш гостро нині стоїть проблема технічного облаштування Центру та недостатньої кваліфікації його співробітників. Це, в свою чергу, на думку експерта Юрія Мельника, викликано відсутністю цілісної державної політики у наданні адміністративних послуг та браком повного розуміння керівництвом ЦНАП принципу «відокремлення» надавача адміністративних послуг від їх отримувача. Попри все посадовці відкриті до діалогу та готові усувати недоліки.

Навчально-методичний центр для адміністраторів ЦНАП-у – нагальна потреба для міської влади Черкас. Також аналітиками було виявлено сенситивне питання в площині співвідношення наданих послуг самій владі та громадянам. Так, в Черкасах надаються 176 видів послуг, а загальна кількість відвідувачів становить 65 тисяч людей на рік. Але левовою часткою отримувачів послуг стають представники місцевої влади. Також, попри вдалі інфраструктурні рішення та створені комфортні умови для перебування в Центрі, нині відсутній офіційний веб-сайт цієї структури.

Передове у даній сфері місто Вінниця так само має недоліки в своїх управлінських рішеннях, на думку дослідників. Неповнота розміщеної на стендах інформації, режим роботи та гардеробу – проблемні питання, які виникають на фоні вдало оптимізованої роботи усіх ЦНАП-ів міста. Унікальність Вінницького центру полягає у наявності системи оцінки ефективності працівника ЦНАП-у в режимі он-лайн та існуванні власного «кодексу надання адміністративних послуг», яким визначені стандарти якості роботи центру.

У місті Миколаїв прослідковуються європейські тенденції щодо обслуговування клієнтів. Так, на практиці адміністратор самостійно заповнює документи заявника. Проте в ЦНАПі довгий час не працювали камери спостереження – їх, за словами миколаївського експерта, за власний кошт довелося встановити адміністраторам центру. Крім того, на даний момент у ЦНАП-і відсутнє (не призначене) керівництво центру.

Проблеми ЦНАП-ів міста Харкова є подібними до вже зазначених. Однак Харківські управлінці упродовж досліджуваного періоду дослуховувалися до порад експертів. Нині процес навчання та підвищення кваліфікації організований тут не тільки для адміністраторів, але і чиновників.

Питання понаднормової організації праці та браку часу для підвищення своєї кваліфікації – не унікальна, але типова проблема для міста Луцьк. Попри передовий досвід в питанні функціонування ЦНАП-у, все ж таки були виявлені негативні тенденції. Так, досі не створений офіційний веб-сайт Центру. Керівництво обіцяє дослухатися до порад представників Асоціації регіональних аналітичних центрів у м. Луцьку (експертів Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу) та запустити новий власний сайт ЦНАП вже в лютому. Також нагальною проблемою є недостатня кількість адміністраторів у співвідношенні з кількістю надаваних послуг. Як відзначив Дмитро Безвербний, для працівників ЦНАП у м. Луцьк було важливо дізнатися результати аналізу, здійсненого в рамках проекту.

Місто Херсон, у свою чергу, знаходиться у стадії очікування нового приміщення, де базуватиметься ЦНАП. Саме ця передумова стає на заваді вдалих управлінських рішень, на думку дослідників. Надання супутніх послуг, наявність автостоянки, існування паперового та електронного запису – всі ці умови, які є типовими для більшості досліджуваних міст, слугують позитивним чинником не тільки для отримувачів послуг, але й для іміджу структури та самих управлінців.

Проблемні моменти та здобутки Полтавського ЦНАП-у є подібними до вже озвучених. Найбільш позитивною тенденцією аналітики вважають наявні передумови для внесення змін до рішення про утворення Центру.

Відсутність єдиної інформаційної політики, неповнота системи інформаційного вікна, тривала обробка звернень – саме у цих питаннях вбачають виклики аналітики з Чернівців.

У свою чергу, керівництво Рівненського ЦНАП-у основною перепоною на шляху до вдосконалення діяльності центру називає відсутність нового приміщення, де базуватиметься ЦНАП, оскільки наявне приміщення не відповідає вимогам для забезпечення надання якісних адміністративних послуг. Підсумовуючи свою роботу у вигляді резолюції, яка буде надіслана Президенту Україну та найвищим органам виконавчої влади, дослідники зійшлися на тому, що нині вкрай необхідно створювати передумови для надання електронних послуг, а не фізичних.


Захід відбувся в рамках проекту «Асоціація регіональних аналітичних центрів: інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, міжнародною Асоціацією Інституцій Регіонального Розвитку “МАІРР” та Асоціацією аналітичних центрів за Відкрите суспільство (PASOS) за підтримки Європейського Союзу та National Endowment for Democracy (NED)
Comments