Як врятувати Чернівці?
Дата публікації допису: 19 січ. 2020 17:44:25
2 дні, 9 команд, кілограм кави та тисячі кіловат людської енергії - саме так 14-15 грудня відбувався перший хакатон відкритих даних у Чернівцях. Учасники мали просте завдання - дослідити місто та обгрунтувати одну із міських проблем за допомогою даних.
Для роботи учасники використовували:
Map.city.cv.ua;
Data.city.cv.ua;
Відкриті державні реєстри та джерела даних;
Набір даних про кількість та рух у Чернівцях абонентів компанії Vodafone Ukraine.
Про якість громадського транспорту
Однією із якісних характеристик громадського транспорту є його піша доступність - час та відстань, яку потрібно подолати, аби дістатись до найближчої зупинки громадського транспорту. Чим меншою є така відстань - тим більше ймовірності, що людина скористається саме громадським транспортом, а не обере, наприклад, таксі.
Команда “Мапери 1876” (переможці хакатону) взялись досліджувати питання пішохідної доступності зупинок громадського транспорту у Чернівцях. На карту розміщення зупинок електротранспорту були нанесені ізохрони - лінії, які позначають ареали, що знаходяться у 5-хвилинній пішій доступності до зупинок. А також вони використали дані про щільність користувачів із Чернівців від компанії Vodafone Ukraine та маршрути руху комунального транспорту.
Це дозволило побачити ділянки Чернівців, яким притаманна значна концентрація людей і які водночас найбільш віддалені від зупинок електротранспорту.
Так, на вулиці Воробкевича знаходиться Чернівецька ЗОШ №27 та ЖК “Водограй”. Відповідно, тут завжди людно. Утім, до найближчої тролейбусної зупинки доведеться йти щонайменше 10 хвилин.
Аналогічні проблеми із віддаленістю зупинок електротранспорту виявили в інших місцях Чернівців і цілих мікрорайонах. Так, дослідження показало, що мешканцям мікрорайонів Калічанка, Роша та Ленківці до зупинок комунального транспорту необхідно йти щонайменше 10 хв.
Проблемними щодо пішої доступної є кілька перехресть. Зокрема, перехрестя вулиць О. Щербанюка, Небесної Сотні та Ю. Федьковича та перехрестя вулиць Рівненської та Сторожинецької.
Також аналіз даних засвідчив, що маршрути тролейбусів у Чернівцях дублюються і часом мають низьку щільність. Так, на ділянці вул. Головної (від Проспекту Незалежності до вул. Садової) накладаються 5 тролейбусних маршрутів. Тоді, як на Калинівський ринок, де людей значно більше, ходить лише один тролейбусний маршрут.
З допомогою даного дослідження можна планувати подальший розвиток електротранспорту Чернівців таким чином, аби усі зупинки громадського транспорту знаходились не далі як в 5-хвилинній відстані від пасажирів і усі жителі міста були в рівних умовах щодо доступу до комунального транспорту. І для цього не завжди обов’язково запускати нові маршрути, а достатньо продовжити наявні. Так, команда пропонує змінити шлях 11 тролейбуса, аби він рухався через вулицю Воробкевича, а тролейбусний маршрут №3 продовжити до мікрорайону Ленківці.
Що далі?
Розроблену модель аналізу можна використовувати не лише у Чернівцях, а й в інших містах України і на її основі будувати транспорту модель населених пунктів.
А результати дослідження можна зробити ще точнішими, якщо зібрати дані про освітленість та стан доріг, розміщеннz пішоходних переходів.
Про ефективність використання комунального нерухомого майна
Однією із статей поповнення бюджету міста - є здача в оренду нерухомого майна. Команда студентів-економістів “Pro bono” під час хакатону вирішила перевірити наскільки ефективно міська рада використовує комунальні приміщення, які здає в оренду суб’єктам підприємницької діяльності. Метою дослідження було проаналізувати чи відрізняється вартість оренди комунального нерухомого майна від приватного майна.
Для дослідження команда використала перелік об’єктів комунального майна з порталу відкритих даних Чернівецької міської ради та ринкові пропозиції оренди приміщень комерційного призначення з сайтів OLX та DOMria.
Із більш як 800 об’єктів, учасники відсіяли 400. Насамперед, виключили заклади освіти та інші державні та комунальні установи. Далі співставили ціни оренди муніципальних об’єктів з ринковими цінами на нерухомість для нежитлових приміщень. А згодом всі дані розподілили за районами, згідно адміністративного поділу міста. Для кожного району створили точкову діаграму.
Червоні кружечки - це об’єкти, ціна оренди яких вдвічі нижча, ніж середня ринкова. Жовті кружечки позначають об’єкти, які здають по середній ринковій ціні. Зелені - це об'єкти,які здають в оренду за ціною вищою ніж середню ринкова вартість.
Аналіз даних засвідчив, що наразі 95% об’єктів комунальної власності Чернівці здається за ціною, яка нижча від ринкової - від 2 до 7 разів. Учасники підрахували, що внаслідок цього міський бюджет Чернівців недоотримує 75 млн. грн щороку, а це - 2,78 % від всієї казни обласного центру.
Отримані результати засвідчили, що за бажання Чернівці можуть заробляти більше. Все, що для цього потрібно - включити ринкові механізми при здачі комунального майна в оренду.
Про паркування, яке розвантажує центр та приносить місту додаткові кошти
Зростання кількості автомобілів, недоліки інфраструктури та дріб'язкові надходження від штрафів за порушення паркування - всі ці чинники роблять проблему паркування у містах повсякчас актуальною.
Команда “Резистенція молоді” мала на меті дослідити, де у Чернівцях концентрується основний трафік автомобілів і як місто забезпечує паркування.
Аби дослідити цю тему, учасники проаналізували дані про власників авто від Vodafone та місця їх роботи, а також дані Google Maps.
Аналіз даних показав, що є 4 основні райони у Чернівцях, на які припадає більшість автомобільного трафіку. А саме - Центр, Проспект Незалежності, Кварц та Гравітон.
Ці дані вони співставили із місцями платних парковок і виявили проблему розподілу трафіку. Адже, багато автомобілів було не лише на магістральних вулицях чи біля важливих соціальних об’єктів, а й поряд із житловими масивами. Тобто, це були автомобілісти, які рухались в пошуку безкоштовних місць для паркування. Оскільки, на магістральних вулицях вакантних місць вже не було.
На зображенні можна побачити центральну частину міста. Жовтим команда позначила платні місця для паркування, а синім - місця, де можна паркуватись безкоштовно.
Аби розвантажити центр, мінімізувати кількість автомобілістів, які шукають, де припаркуватись задарма, і поповнити міський бюджет - команда пропонує всі безкоштовні місця для паркування зробити платними. При цьому, мова йде не лише про центральну частину міста, а й інші райони. Ідея полягає в тому, аби вартість паркування у більш віддалених районах була нижчою, аніж в центральних.
Ідею команди підтримала компанія “Vodafone Ukraine”. Її представники пообіцяли допомогти втілити задумане.
Хакатон показав аби здійснити аналіз даних, виявити нагальні міські проблеми та знайти для них рішення - часом достатньо лише кількох днів і людей, які хочуть змін. У Чернівцях людський потенціал для аналізу та роботи з даними є, важливо, щоб були ще й дані.